Профілактика та лікування гонореї

Гонорея – це інфекційна хвороба, що передається статевим шляхом. У багатьох випадках дуже важко помітити симптоми гонореї, а тому ризик передачі її іншим людям підвищується. Дуже важливо дізнатися про профілактику гонореї.
Профілактика та лікування гонореї

Останнє оновлення: 06 лютого, 2019

Гонорея – це інфекція, що передається статевим шляхом. Збудником її є бактерія Neisseria gonhorrhoeae, що також відома як гонокок. На жаль, це найпоширеніша інфекція у суспільстві, що передається статевим шляхом.

Єдиний спосіб передачі цієї інфекції – через сексуальний контакт з інфікованою людиною. Заразитися можна через вагінальний, анальний, а також оральний секс. Проте гонорея також може передаватися від матері до дитини під час народження.

Важливо пам’ятати, що у носіїв можуть не проявлятися симптоми захворювання, оскільки цей стан може бути безсимптомним. 

Загалом, інфіковані люди не знають про те, що вони хворі на гонорею (оскільки нема прояву жодних симптомів), а тому не знають, що їм треба лікуватися. Саме через це хвороба поширюється.

Клінічна картина гонореї

Клінічна картина гонореї

З клінічної точки зору, варто розрізняти пацієнтів за віком та статтю. Це означає, що треба розрізняти категорії хворих – чоловіки, жінки та діти.

У чоловіків

Менше, ніж 10% чоловіків мають безсимптомний прояв захворювання. Але 90% зіштовхуються з проявом певних симптомів при зараженні гонореєю. Після інкубаційного періоду, що триває приблизно тиждень, наступні симптоми з’являються:

  • Секреція (у вигляді гною) з пеніса. Ця секреція з’являється при стисканні пеніса; у деяких випадках виділення йдуть постійно.
  • Подразнення слизової оболонки – відчуття свербіння та печіння.
  • Біль під час сечовипускання.
  • Біль та запалення яєчок.

У жінок

Гонорея у жінок

Половина жінок не має проявів жодних симптомів. Проте, коли симптоми проявляються, вони є серйознішими, ніж у чоловіків. Зростає ризик ускладнень. Симптоми у жінок такі:

  • Жовті виділення (схожі на гній) з неприємним запахом.
  • Часте сечовипускання та відчуття болю і печіння під час сечовипускання.
  • Почервоніння слизової оболонки статевих органів, свербіж та біль.
  • Біль у животі.
  • Кровотечі у міжменструальний період.

Жінки зіштовхуються з серйозним ризиком, якщо захворювання поширюється. Це спричиняє запалення органів черевної порожнини, такий стан є болісним, часто хронічним, а також спричиняє безпліддя.

Також запущена гонорея може вплинути на фаллопієві труби, появу сальпінгіту, ендометриту…

Зрештою, найбільше ускладнення пов’язане з ураженням репродуктивної системи. Контактуючи з черевною порожниною, інфекція може поширитися на інші органи.

Гонорея у дітей

гонорея у дітей

Під час народження гонорея може передатися немовляті від матері. Це трапляється, коли дитя контактує з виділеннями і проходить через родовий канал матері, що є інфікованим.

У більшості випадків, інфікування проявляється у вигляді кон’юнктивіту типу Oftalmia neonatorum або неонатальної офтальмології.

Наразі цей тип кон’юнктивіту не є дуже поширеним, оскільки, коли діти народжуються, їхні очі промиваються еритроміцином або солями срібла. Це допомагає уникнути таких ускладнень.

Цікаво прочитати: Що таке запалення тазових органів?

Інші різновиди гонореї

Через гонорею можуть виникнути інші ускладнення. Проте таке відбувається нечасто, все залежить від індивідуальної сексуальної практики.

  • Аноректальний гонокок. Цей тип може проявитися через поширення хвороби або через практику анального сексу. При запаленні прямої кишки, біль та печіння дуже помітні. Це також може призвести до ураження слизової оболонки, можуть з’явитися бородавки та геморой. Іноді у калових масах є домішки крові та гною.
  • Глотковий гонокок.Такий тип гонореї асоціюється з оральним сексом. Клінічна картина дуже схожа на фарингіт.

Діагностика та профілактика

Діагностика та профілактика гонореї

Для того, щоб діагностувати гонорею, лікар має вивчити клінічну історію хвороби пацієнта. До того ж, необхідне фізичне дослідження. У ході цього дослідження, лікар оцінить пацієнта, вивчивши симптоми. Потім призначить відповідне лікування. 

У випадку жінок, лікар ймовірно призначить пацієнтці вагінальну цитологію. Це допоможе оцінити стан і більш точно встановити діагноз.

Подібно до інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, кількість випадків гонореї зросла за останні пару років. Це звучить іронічно, оскільки зараз є безліч методів контрацепції (презервативи, наприклад).

У 80-ті роки, у піковий період розповсюдження СНІДУ, страх зараження змушував людей використовувати контрацептиви. Пізніше, з появою ефективного лікування, нових методів контрацепції, у людей зник страх перед інфекціями, що передаються статевим шляхом. Це пояснює зростання кількості випадків захворювання на гонорею.

Єдиний спосіб запобігти цьому захворюванню – це хороше сексуальне виховання, яке рекомендує використовувати захисні методи, коли йдеться про сексуальні стосунки (незалежно від того, чи є вони вагінальними, анальними чи оральними). Сексуальне виховання наголошує на необхідності періодичного відвідування гінеколога (для жінок) та уролога для чоловіків.

Зверніть увагу на статтю: Дійзнайтеся про 5 найпоширеніших ЗПСШ

Лікування гонореї

Гонорею лікують відповідними медикаментами. Лікування ґрунтується на прийманні пацієнтами антибіотиків. Як правило, призначається цефтріаксон з доксицикліном, оскільки останній охоплює спектр хламідіозу .

Сексуальні партнери повинні перевірятися, навіть якщо не мають проявів жодних симптомів. Лікар може також запропонувати пацієнту відмовитися від сексуального життя, поки він не вилікується.




Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.