Що таке генералізований тривожний розлад?
Що таке тривога?
Тривога цілком природна.
Насправді, це механізм адаптації, за допомогою якого організм акумулює психічну та фізичну силу, щоб подолати певну перешкоду. Англійською таку реакцію також називають “fight or flight reaction”, тобто “бийся або втікай”. Це відповідь на сильний стрес.
Коли з’являється ймовірна загроза, відбувається біохімічна реакція в мигдалеподібному тілі, яке є частиною центральної нервової системи. Як наслідок, надсилаються хімічні сигнали, що готують тіло взяти ситуацію під контроль. Пульс пришвидшується та зростає тиск. М’язи отримують більше крові, а зіниці розширюються. Ці процеси відбуваються для того, щоб людина могла подолати загрозу або втекти від неї.
Ось приклад тривожної ситуації: ви натрапляєте на дику тварину, лякаєтеся та не знаєте, як реагувати.
Тоді в організмі активується захисний механізм, щоб:
- захистити себе;
- атакувати;
- утікати.
Коли підвищується рівень тривоги, людина часто не розуміє, що причиною є той чи інший механізм. Насправді, це відбувається настільки швидко, що навіть немає часу помітити різні етапи процесу.
Інстинкт активує низку фізичних реакцій, які запускають один або кілька захисних механізмів.
Тобто, простими словами, тривога – це основа виживання.Тож…коли вона перетворюється на щось погане?
Тривога стає приводом для занепокоєння, коли вона виходить за допустимі рамки.
Чому? Тому що в результаті організм не адаптується. Замість подолання перешкоди тривога сама стає перешкодою. Тобто негативні емоційні переживання вибивають нас із колії й ми перестаємо контролювати ситуацію.
Чому виникає тривога? Цикл страху
Інформація, яку ми отримуємо за допомогою органів чуття (за винятком нюху, адже він працює іншим чином), проходить через таламус – частину центральної нервової системи, яка фільтрує стимули.
Це потрібно для того, щоб мозок отримував лише важливу інформацію. Саме тому людина може помилково сприймати певні факти, які спричиняють тривогу.
Коли інформація вказує на загрозу, мозок та інші частини нервової системи надсилають сигнали в мигдалеподібне тіло.
Як працює цей механізм?
Усе відбувається завдяки вивільненню норадреналіну. Ця хімічна сполука виділяється в блакитній плямі, області мозку з дуже великою кількістю норадренергічних нейронів.
Мигдалеподібне тіло надсилає нові сигнали, які швидко запускають виділення кортизолу. Саме цей гормон готує організм до боротьби або втечі. Це пояснює фізичні симптоми людей із підвищеною тривогою.
Така гіперактивація мигдалеподібного тіла спричиняє ще одну проблему. Змінюється ділянка мозку, яка відповідає за те, щоб людина перестала боятися. Через це мозок надалі стимулює відчуття страху і продовжує сприймати ту чи іншу річ, як загрозу.
Простими словами, відбувається гіперактивація систем, які реагують на загрозу, і ніщо не може зупинити запущені механізми.
Які проблеми виникають через певний час?
Часто кажуть, що організм звикає реагувати таким чином. Тривале перебування систем у стані активності та вплив кортизолу знижують терпимість до стресових чинників.
Це може пояснити, чому діти, які страждають від насилля, і мешканці зони воєнних дій, сильніше відчувають тривогу. Провівши в постійному напруженні роки, їхні організми звикають так реагувати на будь-яку загрозу.
Що спільного мають розлади тривожності?
Характерними симптомами порушень, які входять до групи тривожних розладів, є страх і хвилювання. Вони спричиняють гіперактивацію організму, яка в результаті негативно впливає на здоров’я, психологічний стан і життя людини в цілому.
Хоча основна тема цієї статті “генералізований тривожний розлад”, є багато інших типів тривожних розладів:
ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ
- Тривожний розлад з агорафобією
- Агорафобія без підвищеної тривожності
- Тривожний розлад без агорафобії
- Специфічні фобії
- Соціальна фобія
- Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
- Генералізований стресовий розлад
- Реактивний стресовий розлад
- Ситуаційний тривожний розлад
- Специфічний тривожний розлад
Ось ще одна цікава стаття: Як жити з тими, хто має прикордонний розлад особистості
Що таке генералізований тривожний розлад?
Ось кілька симптомів цього розладу:
- помітна тривога, хвилювання та занепокоєння, які не минають понад 6 місяців і пов’язані зі щоденними ситуаціями;
- відчуття вистрибування серця з грудей, надмірне потовиділення, сухість у роті;
- утруднене ковтання, тиск у грудній клітці та нудота;
- запаморочення та нестабільність реакцій;
- відчуття нереальності світу навколо, так, ніби людина не у своєму тілі;
- страх збожеволіти, померти або втратити контроль;
- м’язова напруга та біль;
- проблеми з концентрацією, сповільнене мислення та дратівливість;
- проблеми зі сном через занепокоєння.
Наскільки поширений генералізований тривожний розлад? Кого він вражає?
Підвищена тривожність – це часте явище, як і генералізований тривожний розлад, який досить поширений серед дорослих.
Тривога та депресія
Більшість тривожних розладів, як і у випадку депресії, пов’язані між собою. Крім того, зв’язок цих психічних станів із хронічними фізичними симптомами більш ніж очевидний.
Особливо це стосується людей похилого віку. У випадку цієї групи населення проблеми погіршуються через захворювання, самотність і відсутність соціальних та матеріальних ресурсів.
Лікування – це ще один важливий пункт, який варто обговорити. У більшості випадків лікування генералізованого тривожного розладу поєднує прийом антидепресантів заспокійливих, а також включає когнітивно-поведінкову терапію.
- Portman, M. E., Riskind, J. H., & Rector, N. A. (2012). Generalized Anxiety Disorder. In Encyclopedia of Human Behavior: Second Edition. https://doi.org/10.1016/j.sna.2003.11.041
- Durham, R. C. (2004). Treatment of generalized anxiety disorder. Psychiatry. https://doi.org/10.1383/psyt.3.4.30.32903
- Cuijpers, P., Sijbrandij, M., Koole, S., Huibers, M., Berking, M., & Andersson, G. (2014). Psychological treatment of generalized anxiety disorder: A meta-analysis. Clinical Psychology Review. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2014.01.002
- Moffitt, T. E., Harrington, H., Caspi, A., Kim-Cohen, J., Goldberg, D., Gregory, A. M., & Poulton, R. (2007). Depression and Generalized Anxiety Disorder. Archives of General Psychiatry. https://doi.org/10.1001/archpsyc.64.6.651
-
Angst, J., Paksarian, D., Cui, L., Merikangas, K. R., Hengartner, M. P., Ajdacic-Gross, V., & Rössler, W. (2016). The epidemiology of common mental disorders from age 20 to 50: results from the prospective Zurich cohort Study. Epidemiology and psychiatric sciences, 25(1), 24-32.
-
Patriquin, M. A., & Mathew, S. J. (2017). The neurobiological mechanisms of generalized anxiety disorder and chronic stress. Chronic Stress, 1, 2470547017703993.
-
Bados López, A. (2006). Trastorno de ansiedad generalizada: naturaleza, evaluación y tratamiento.
