Три фізичні наслідки психологічного насилля
У цій статті ми хочемо розповісти про наслідки психологічного насилля для організму. Ви дізнаєтеся, як воно може впливати на якість життя, а також довідаєтеся про способи покінчити з жорстоким поводженням. Ця соціальна проблема спричиняє психологічний біль, який призводить до серйозних тривалих проблем зі здоров’ям.
Неодмінно прочитайте: 6 симптомів того, що ви жертва словесного насильства
Що таке психологічне насилля?
Психологічне насилля – це тип словесного (не фізичного) насилля, яке полягає в приниженні, образах, ізоляції чи залякуванні. Оскільки в людини не залишається жодних фізичних пошкоджень, як-от ґуль, подряпин чи синців, іноді його складно довести, адже слово жертви протиставляється слову насильника.
Суть таких насильницьких дій у тому, щоб підкорити волю іншої людини й зруйнувати її самооцінку за допомогою постійного тиску. Воно проявляється як крик чи приниження, спрямовані проти гідності жертви.
Фізичні наслідки психологічного насилля
1. Проблеми зі сном
Психологічне насилля зазвичай призводить до проблем зі сном. Надмірний тиск і словесні образи спричиняють тривогу, стрес та безсоння. Коли людина постійно відчуває приниження, це може збільшити ризик розвитку нервових розладів і проблем із серцем.
2. Розлади травлення
Жертви психологічного насилля дуже часто страждають на харчові розлади. Окрім безпосереднього впливу стресу на роботу травної системи, варто також згадати про роль самооцінки. Коли людина перестає вірити в себе й почувається так, ніби нічого не варта, це призводить до низки симптомів, таких як:
- втрата апетиту;
- поганий самоконтроль;
- байдуже ставлення до правильності харчування.
Харчові розлади – це захворювання, при яких людина має викривлене уявлення про свій вигляд і фігуру. Є певні чинники, які можуть спричинити такі порушення, як-от відчуття самотності, розчарування, стримана злість чи стрес.
- Серед наслідків психологічного насилля також дуже часто буває гастрит (гострий біль у животі, печія та відчуття печіння).
3. Гіпертензія
Непостійний тиск крові – це ще один наслідок впливу фізичного насилля на організм. Оскільки людина живе в стані постійної напруги та готовності захищатися, кров’яний тиск підвищується. Мозок надсилає сигнали організму, попереджаючи його про можливу загрозу, і тіло починає інтенсивніше перекачувати кров.
Якщо ви безперервно зазнаєте тиску або відчуваєте загрозу від когось поруч, з часом це призведе до розвитку гіпертензії. Це захисна реакція організму, яка зазвичай проявляється в людей, над якими чинять психологічне насилля.
4. Депресія
Через психологічне насилля у жертви виникає депресивний стан і глибокі душевні переживання. Воно має багато ознак, які призводять до захворювань або психологічних порушень:
- шантаж;
- неконтрольовані ревнощі;
- позбавлення свободи та контроль над грошима;
- образливі та принизливі клички;
- повний контроль соціальних стосунків;
- втручання в приватний простір;
- крики, образи та зневага;
- контроль над тим, що одягає жертва;
- інтимні стосунки без взаємної згоди;
- домінування та підкорення.
З такими проявами насилля недивно, що жертва почувається спустошеною навіть без фізичного тиску. Ситуація може стати настільки серйозною, що в людини можуть виникнути суїцидальні думки або байдужість до всього, що відбувається в її житті.
Крім того, один чинник суттєво ускладнює все. Річ у тім, що агресором зазвичай є партнер або близький родич жертви.
Ось ще одна корисна стаття: 7 ранніх ознак стосунків, в яких присутнє насильство
Поради щодо запобігання психологічному насиллю
Щоб не стати жертвою та не відчути на собі наслідки психологічного насилля, пам’ятайте про ці поради.
- Людина, яка любить, не змушуватиме вас плакати.
- Не ставтеся до криків чи проявів злості як до чогось прийнятного чи нормального.
- Ніколи не дозволяйте образи, словесні напади чи зневажливу поведінку.
- Ваша думка не менш важлива, ніж думка інших.
- Ніхто нікому не належить.
- Не виправдовуйте та не захищайте жорстоку поведінку.
- Не можна завжди пробачати.
- Якщо ви відчуваєте страх до партнера, це не любов.
Якщо прочитавши нашу статтю, ви зрозуміли, що зазнаєте психологічного насилля, настав час діяти. Візьміть себе в руки, віднайдіть силу й сміливість і попросіть про допомогу.
- Coker, A. L., Davis, K. E., Arias, I., Desai, S., Sanderson, M., Brandt, H. M., & Smith, P. H. (2002). Physical and mental health effects of intimate partner violence for men and women. American Journal of Preventive Medicine, 23(4), 260–268. https://doi.org/10.1016/s0749-3797(02)00514-7
- Dokkedahl, S., Kok, R. N., Murphy, S., Kristensen, T. R., Bech-Hansen, D., & Elklit, A. (2019). The psychological subtype of intimate partner violence and its effect on mental health: protocol for a systematic review and meta-analysis. Systematic Reviews, 8(1), 198. https://doi.org/10.1186/s13643-019-1118-1
- Kimber, M., McTavish, J. R., Couturier, J., Boven, A., Gill, S., Dimitropoulos, G., & MacMillan, H. L. (2017). Consequences of child emotional abuse, emotional neglect and exposure to intimate partner violence for eating disorders: a systematic critical review. BMC Psychology, 5(1), 33. https://doi.org/10.1186/s40359-017-0202-3
- Koo, D. L., Nam, H., Thomas, R. J., & Yun, C. H. (2018). Sleep Disturbances as a Risk Factor for Stroke. Journal of Stroke, 20(1), 12–32. https://doi.org/10.5853/jos.2017.02887
- Mwakanyamale, A. A., & Yizhen, Y. (2019). Psychological maltreatment and its relationship with self-esteem and psychological stress among adolescents in Tanzania: a community based, cross-sectional study. BMC Psychiatry, 19(1), 176. https://doi.org/10.1186/s12888-019-2139-y
- Rantala, M. J., Luoto, S., Krama, T., & Krams, I. (2019). Eating Disorders: An Evolutionary Psychoneuroimmunological Approach. Frontiers in Psychology, 10, 2200. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02200
- Rivera, P. M., Fincham, F. D., & Bray, B. C. (2018). Latent Classes of Maltreatment: A Systematic Review and Critique. Child Maltreatment, 23(1), 3–24. https://doi.org/10.1177/1077559517728125
- Simmons, J., Wijma, B., & Swahnberg, K. (2015). Lifetime co-occurrence of violence victimisation and symptoms of psychological ill health: a cross-sectional study of Swedish male and female clinical and population samples. BMC Public Health, 15, 979. https://doi.org/10.1186/s12889-015-2311-3
- Wassing, R., Benjamins, J. S., Dekker, K., Moens, S., Spiegelhalder, K., Feige, B., Riemann, D., van der Sluis, S., Van Der Werf, Y. D., Talamini, L. M., Walker, M. P., Schalkwijk, F., & Van Someren, E. J. (2016). Slow dissolving of emotional distress contributes to hyperarousal. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 113(9), 2538–2543. https://doi.org/10.1073/pnas.1522520113
- Wilkins, N., Myers, L., Kuehl, T., Bauman, A., & Hertz, M. (2018). Connecting the Dots: State Health Department Approaches to Addressing Shared Risk and Protective Factors Across Multiple Forms of Violence. Journal of Public Health Management and Practice, 24, S32–S41. https://doi.org/10.1097/phh.0000000000000669; texto completo
