Втрата пам’яті та забудькуватість: чи є вони нормою?

19 Січня, 2021
Насправді втрата пам'яті та забудькуватість можуть проявлятися кількома шляхами. Іноді ці явища є нормальними віковими змінами в організмі людини, яких неможливо уникнути. Утім, часто погіршення пам'яті може свідчити про дегенеративні захворювання.

Варто зауважити, що тимчасова втрата пам’яті та забудькуватість є цілком нормальними, навіть якщо вони й викликають дискомфорт у людей, які відчувають ці неприємні симптоми. Особливо це стосується людей похилого віку. У більшості випадків причин для хвилювання немає, адже зазвичай якість пам’яті можна контролювати та навіть покращувати.

Багато людей турбує питання, що саме є нормою, а що – відхиленням від неї, коли йдеться про втрату пам’яті та забудькуватість. Насправді визначити норму досить непросто, адже люди часто щось забувають, і проблеми із пам’яттю не завжди є ознаками серйозних захворювань на кшталт хвороби Альцгеймера. Зверніть увагу, що найчастіше причиною погіршення пам’яті є надмірний стрес або інші тимчасові фактори.

Звісно, трапляються випадки, коли втрата пам’яті може свідчити про початок дегенерації когнітивної функції, яка може передувати розвитку хвороби Альцгеймера (а може й не бути пов’язаною з цим розладом). Для того, щоб розвіяти будь-які сумніви, дуже важливо володіти інформацією про дегенеративні захворювання та постійно бути на зв’язку із лікарем.

У цій статті ми детальніше розповімо про цю проблему та проаналізуємо головні причини погіршення пам’яті.

деменція та втрата пам'яті

Втрата пам’яті та забудькуватість

Вірте чи ні, але вже починаючи із 20-річного віку людина починає регулярно втрачати клітини головного мозку. З віком ця втрата стає більш значущою. Водночас організм людини поступово перестає виробляти різні хімічні речовини, які необхідні для правильної роботи нейронів.

Всі ці зміни впливають на здатність головного мозку зберігати інформацію. Саме тому з віком людина починає частіше щось забувати, а здатність запам’ятовувати нову інформацію також знижується. Варто зауважити, що ці симптоми не свідчать про серйозні захворювання. 

Незначне погіршення пам’яті часто супроводжує розлади, що не становлять загрози для здоров’я. Для прикладу, ви можете забути, де залишили свої окуляри, або які справи у вас заплановані на завтра. Утім, зазвичай такі випадки втрати пам’яті трапляються в людей похилого віку. Насправді ці ситуації не мають серйозного впливу на здатність людини працювати, вести активне життя в соціумі та не залежати від інших людей.

Реверсивна (зворотна) втрата пам’яті

Є ситуації, коли втрата пам’яті пов’язана із більш серйозними захворюваннями, проте проблему можна вилікувати та усунути. Не варто забувати, про певні фактори, які знижують здатність людини запам’ятовувати нову інформацію, проте не беруть участі у перманентній втраті пам’яті. Серед головних таких факторів варто виділити такі:

  • Захворювання головного мозку (пухлина або інфекційний процес)
  • Проблеми з роботою щитоподібної залози
  • Травми голови
  • Висока температура тіла (гарячка) та зневоднення
  • Споживання алкогольних напоїв або наслідки алкоголізму
  • Реакція на певні медикаменти
  • Дефіцит вітаміну В12
  • Недоїдання.

В таких випадках найкраще одразу звернутися до лікаря, щоб він міг підібрати найефективніше лікування. Також не варто забувати, що втрата пам’яті часто виникає при таких негативних емоційних станах, як стрес, смуток, надмірна нервозність та інші психологічні проблеми. Якщо у вас є певні психологічні розлади, допомогти з ними впоратися зможе кваліфікований психотерапевт.

Нереверсивна (незворотна) втрата пам’яті та забудькуватість

незворотна втрата пам'яті

Варто зауважити, що хвороба Альцгеймера є прогресивним нейродегенеративним захворюванням, яке має кілька стадій.

Труднощі під час намагання запам’ятати нову інформацію можуть бути ознакою помірного когнітивного розладу, хвороби Альцгеймера або іншої форми деменції. Люди з помірною когнітивною амнезією мають більше проблем із пам’яттю, ніж інші. Утім, ці порушення не є настільки серйозними, і вкрай рідко не дозволяють вести активне життя незалежно від допомоги інших людей з оточення.

Перші підозри щодо розвитку цього типу ментального розладу виникають тоді, коли людина не може пригадати велику кількість подій, що відбувалися з нею в минулому. Їй також може бути складно підібрати слова, щоб висловити свою думку. Варто зауважити, що в такому випадку лише лікар може діагностувати проблему.

У найсерйозніших випадках причиною втрати пам’яті можуть бути хвороба Альцгеймера або судинна деменція. Радимо звернути увагу на основні симптоми цього типу деменції:

  • Загальні труднощі із запам’ятовуванням нової інформації.
  • Перепитування однакових запитань та розповідання одних і тих же історій по кілька разів.
  • Дезорієнтація на знайомій місцевості або розгубленість у звичайних ситуаціях, коли людина мала б легко орієнтуватися.
  • Втрата орієнтації у часі та просторі.
  • Проблеми під час намагання здійснити грошову операцію та керування банківським рахунком.
  • Підвищена агресивність та надмірна нервозність.

Інша важлива інформація, яку варто взяти до уваги

Всім людям, які хвилюються про стан їхньої пам’яті, варто обов’язково звернутися до лікаря. Лише кваліфікований спеціаліст зможе точно визначити можливі причини погіршення пам’яті та діагностувати проблеми зі здоров’ям на початкових стадіях, якщо такі є у пацієнта. Не забувайте, що діагностика захворювання на ранніх стадіях значно підвищує шанси хворого на швидке одужання.

Спеціальні вправи для пам’яті та спроби вивчити щось нове є найкращим способом профілактики передчасної втрати пам’яті. Також не варто забувати про регулярне фізичне навантаження, адже висока фізична активність сприяє покращенню роботи головного мозку.

На жаль, досі немає ефективних методів лікування хвороби Альцгеймера, проте є багато спеціальних медикаментів для сповільнення процесу погіршення когнітивної функції. Утім, є й гарні новини: згідно з результатами кількох нещодавніх досліджень, засоби для боротьби з цією хворобою будуть доступні людству в межах наступних 10 років.

Chetelat, G., & Lalevée, C. (2006). Pérdidas de memoria, normales y patológicas. Mente y cerebro, (17), 23-27.