Синдром порожнього гнізда: сповнена самотністю домівка

Синдром порожнього гнізда: сповнена самотністю домівка

А ви коли-небудь відчували самотність? Якщо ви батьки, то уже знаєте чи ще зрозумієте це хвилювання, коли діти виростають і їдуть з дому. Ту одинокість та страх і називають синдромом порожнього гнізда.

Усе, що відбувається навколо нас, так чи інакше впливає на наш стан та почуття. Ідеться не лише про роботу чи сімейні справи, але й про дорогих нам людей.

Насправді, якраз наші близькі відіграють ключову роль, саме вони відповідальні за наші емоції.

Так, наприклад, діти рано чи пізно покидають батьківський дім. Звісно, мами й тати усвідомлюють це, але все одно, коли настає той момент і доводиться стикнутися із самотністю, то дається це дуже нелегко. Домівка міняється і тепер тут панує багато спогадів.

Синдром порожнього гнізда

Цей стан можна влучно описати одним словом: втрата. Втрата дітей, які вирішили розпочати свій самостійний шлях: мешкати окремо, вчитися в іншому місті чи будувати своє життя і створити сім’ю.

Мабуть, мами найбільше відчувають цю самотність, адже саме вони виношували дочку чи сина під серцем і тому цей зв’язок настільки сильний.

Тож діти відіграють надзвичайно важливу роль у житті матерів, які відчувають величезну відповідальність за все, що відбувається чи може трапитися з їхніми кровинками.

Так в якийсь момент ви усвідомлюєте, що кімната сина чи дочки порожня. З одного боку, уже не доводиться хвилюватися, що вони пізно прийдуть додому, а з іншого боку, тепер можливості побачити і поговорити з ними трапляються не так часто.

Усе міняється і вам, татові чи мамі, від цього буває дуже сумно. Дехто навіть починає поводитися так, за що діти можуть дорікати, наприклад, щоденні дзвінки.

Бажання постійно підтримувати зв’язок і потреба у спілкуванні природні, але все змінилося.

Така ситуація ще складніше дається, якщо хтось із батьків виховував дитину сам. Сімейним парам пережити відліт пташенят з родинного гнізда трохи легше, а от у самотніх мам чи татів відчуття одинокості посилюється у стократ.

Попри всі труднощі, нам потрібно проявляти повагу і навчитися справлятися з таким випробовуванням якомога позитивніше. Смуток і туга у таких ситуаціях є природними. І як би це не було важко, слід прийняти той факт, що діти залишили домівку і почали самостійний шлях.

Сучасне становище молодого покоління

Синдром порожнього гнізда, на жаль, стає все більш відчутним у теперішній час. Багато дорослих дітей ще досі не переїхали і не почали мешкати окремо.

Безробіття, нестабільність роботи, якщо вона є, брак мотивації, комфортні умови життя вдома – все це дає батькам підстави сподіватися, що їхні чада завжди будуть при них.

Тож коли з’являється несподівана нагода працевлаштування чи кар’єрного росту, а нерідко це буває далеко від рідного міста, а часом і за кордоном, то мами й тати просто неготові до таких несподіваних змін і це спричинює ще більшу тугу.

А коли діти створюють свої сім’ї – це ще одне велике випробовування. Тепер батьки бачать, що вони не мають змоги проявляти турботу і спілкуватися з внуками так часто, як би їм цього хотілося.

Як відпустити дітей у самостійне життя

Звісно, рівень близькості у стосунках між батьками та їхніми чадами відіграє значну роль у тому, чи доводиться стикатися із синдромом порожнього гнізда і якщо так, то наскільки він буде болісний. Як ми уже згадували, одиноким матерям і татам це дається значно важче. Попри все, з таким станом можна добре справитися, якщо докласти трішки зусиль.

• Прийміть ситуацію: часом люди намагаються боротися із проблемою, яку вони просто не можуть змінити. Слід просто прийняти той факт, що діти повинні іти вперед і облаштовувати своє самостійне життя.
• Приділяйте увагу партнеру: якщо у вас є чоловік чи жінка, то ви, мабуть, можете зізнатися, що ви їм не приділяли достатньо часу, бо завжди діти були на першому місці. Зараз якраз у вашої пари є чудова нагода відновити своє сімейне життя і проводити час разом.
• Не сидіть вдома: саме тепер у вас є можливість впровадити здорові звички і оновити своє соціальне життя, незалежно від того, чи у вас є партнер, чи ви живете одні. Зустрічайтеся з друзями, ходіть на прогулянки, спробуйте нові цікаві заняття. Це допоможе вам абстрагуватися від відчуття самотності, коли ви повертаєтеся у порожній дім.

Синдром порожнього гнізда складно подолати, але не забувайте, що це просто ще один етап у житті, який повинні пройти всі батьки.

Найкраще, чим ви можете собі допомогти, це прийняти ситуацію, зрозуміти її та докласти зусиль, щоб справитися з нею якнайкраще.