Як відучити дитину смоктати палець: 4 поради

Вересень 15, 2018
Погодьтеся, смоктати палець у дошкільному віці - це досить шкідлива звичка. Утім, є кілька способів, які допоможуть вам відучити дитину смоктати палець. Вам знадобиться багато любові та витримки!

Батьки часто хвилюються, коли бачать, що їхні чада не можуть вчасно перестати смоктати палець. На жаль, ця звичка справді є дуже шкідливою для здоров’я, адже вона може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям.

У результаті тривалого смоктання пальця змінюється прикус, а ще починають псуватися зуби. Сподіваємося, наша стаття змусить вас замислитися над тим, чому батькам необхідно уважно спостерігати за поведінкою своїх дітей та вчасно їх відучувати від шкідливих звичок.

Чи доводилося вам раніше бачити внутрішньоутробні знімки дітей? Дуже часто на УЗД можна розгледіти, що малюк у животі матері також смокче палець. Таким чином немовлята вперше вивчають світ, що їх оточує, тож це явище є абсолютно нормальним. Перш ніж передчасно почати панікувати, рекомендуємо спробувати зрозуміти, чому дитина поводиться саме так.

Великий палець чи соска – що є більш безпечним?

Всі діти від народження мають смоктальний рефлекс. Ця, на перший погляд дивакувата, звичка потрібна їм для виживання. Саме за допомогою жування в організм дитинки потрапляє їжа, тож смоктання заспокоює немовлят. Дітям, яких мами годують молоком, зазвичай ані великий палець, ані соска не потрібні. Для задоволення смоктального рефлексу у них є мама, яка і нагодує, і втішить.

Втім, вчені та лікарі стверджують, що у віці від двох до шести місяців багато діток розвивають звичку смоктати палець (іноді навіть декілька), і це є абсолютно нормальним. Це вважається однією зі стадій розвитку дитини, адже за допомогою цієї звички ваш малюк намагається навчитися сам себе заспокоювати, коли мами немає поряд.

відучити смоктати палець за допомогою пустушки

Чимало батьків вважають, що краще давати дитині соску, аніж дозволяти їй смоктати палець. Логіка у їхніх намірах є, адже з часом відібрати у малюка соску начебто простіше, ніж відучити від смоктання пальця, який завжди є доступним для дитини.

Погодьтеся, важче прослідкувати за тим, щоб дитина не заспокоювала себе за допомогою смоктання великого пальця, адже він завжди при ній! Втім, тривале використання соски також може призвести до негативних наслідків у майбутньому.

Якщо вашій дитині вже виповнилося два або більше роки, а вона досі не може відмовитися від соски, це може спричинити розвиток таких проблем:

  • Викривлення зубів та порушення прикусу
  • Проблеми з вимовою слів
  • Приховані емоційні розлади.

Як відучити дитину смоктати палець?

Попри те, що дітям властиво смоктати палець для заспокоєння до певного періоду часу, їх потрібно відучити від цієї звички до досягнення дворічного віку. Якщо вашій дитині ще немає двох років, і вона досі смокче палець, не варто передчасно панікувати.

Якщо ж дитина не перестає смоктати палець після досягнення 3-4 років, спробуйте за нею поспостерігати, щоб зрозуміти, що саме спонукає її тягнути пальчики до рота. Таким чином ви зможете дослідити суть проблеми та підібрати найефективніші способи для того, щоб відучити дитину від цієї звички та захистити її зуби від викривлення.

Не забувайте, що кожна дитина є унікальною, тож і швидкість розвитку у кожного малюка різна. Не панікуйте завчасно. Особливу увагу цій проблемі потрібно надати тоді, коли у дитини починають рости передні зуби.

Якщо ви помітили, що між цими зубами через постійне смоктання пальця з’являється надто великий вільний простір, радимо одразу перейти до серйозних заходів. Ми пропонуємо вашій увазі 4 корисні рекомендації, за допомогою яких ви зможете відучити дитину смоктати палець.

1. Визначте, чому дитина обирає смоктати палець та запропонуйте шляхи розв’язання проблеми

Якщо ваша дитина смокче великий палець у ліжку перед сном, запропонуйте їй цікавий ритуал, завдяки якому вона зможе забути про свою шкідливу звичку. Для прикладу, вкрийте дитину ковдрою, прочитайте їй казку, покладіть біля неї улюблену м’яку іграшку або ляльку.

казки допоможуть відучити смоктати палець

Якщо ви помітили, що дитина смокче палець, коли вона засмучена або знервована, спробуйте заспокоїти свого малюка. Приголубте дитину, міцно її обійміть, розпитайте, що саме її турбує та спробуйте її втішити. Якщо ж ваша дитина смокче палець від нудьги, спробуйте її відволікти від цієї звички та чимось зацікавити.

Побавтеся з малюком у гру, зробіть з ним креативний виріб своїми руками або просто підіть на прогулянку у парк. Можливо, саме таких розваг вашій дитині і не вистачало, адже дуже часто діти смокчуть палець навмисно, щоб привернути увагу батьків.

2. Поясніть дитині можливі наслідки регулярного смоктання пальця

Дуже часто батьки одразу звертаються до лікаря або залякують дітей замість того, щоб сісти та відверто поговорити з ними. Насправді іноді достатньо просто спокійно пояснити дитині, чому шкідливо смоктати палець.

Вірте чи ні, але зазвичай діти чудово розуміють, коли до них звертаються, як до дорослих. Ба більше, вони навіть починають поводитися більш розсудливо та виважено, коли розуміють, що батьки очікують від них дорослих вчинків. Поясніть дитині, що вона може зіпсувати зуби цією шкідливою звичкою, а ще спробуйте донести до дитини, що вона вже вийшла з немовлячого віку, тож їй більше не пасує смоктати палець.

Не забувайте, що не можна присоромлювати дитину на людях. У жодному разі не кричіть на дитину та не карайте її, якщо спіймаєте з пальцем у роті у публічному місці. Зверніть увагу, що через страх бути покараним ваш малюк перестане тягти пальці до рота у вашій присутності, проте може й далі це робити поза вашою спиною.

Найкраще розв’язання проблеми – це дізнатися причину смоктання (сонливість, надмірна нервозність, нудьга) та вжити необхідних заходів для її усунення.

3. Прикрийте дитині великий палець

На жаль, іноді розмовами та попередженнями не вдається зарадити проблемі. У такому разі доведеться вдаватися до більш радикальних дій. Для прикладу, якщо від тривалого смоктання на пальці дитини з’явився мозоль, наклейте на нього лейкопластир. Поясніть дитині, що таким чином ви зможете прискорити процес загоєння шкіри на місці мозоля.

як зупинити смоктальний рефлекс

Зверніть увагу, що пластир потрібно наклеювати щільно, проте не надто туго. Закріпіть його таким чином, щоб дитина не могла його зняти самотужки. Змінюйте лейкопластир двічі на день та неодмінно залишайте його на ручці дитини на ніч. Для позитивного результату потрібно, щоб пальчик був прикритий пластиром впродовж щонайменше двох тижнів поспіль.

Якщо дитина знову потягне палець до рота, їй не сподобається смак та текстура лейкопластиру. Деякі батьки з цією ж метою використовують оцет або лимонний сік, адже дітям не захочеться смоктати палець, вмочений у кислу рідину. Ви можете спробувати кілька різних методів і обрати той, який виявиться найефективнішим для вашої дитини.

Якщо причиною смоктання пальця був звичайний рефлекс, а не психологічні чи емоційні проблеми, вже через два тижні дитина виробить нову лінію поведінки та назавжди позбудеться цієї шкідливої звички.

4. Зверніться за порадою до спеціаліста

Якщо жодні з вищезгаданих рекомендацій не допомогли вам відучити дитину від смоктання пальця, необхідно звернутися за порадою до кваліфікованого спеціаліста. Для прикладу, можна відвести дитину до ортодонта. Він встановить на зуби спеціальну пластинку, яка не дозволить дитині смоктати палець.

Втім, якщо ви розумієте, що причиною цієї шкідливої звички є психологічні проблеми, які вам не вдається подолати самотужки, краще звернутися за допомогою до дитячого психолога. Після спілкування з дитиною спеціаліст з’ясує суть проблеми та дасть рекомендації для її розв’язання.

  • Ellingson, S. A., Miltenberger, R. G., Stricker, J. M., Garlinghouse, M. A., Roberts, J., Galensky, T. L., & Rapp, J. T. (2000). Analysis and treatment of finger sucking. J Appl Behav Anal. https://doi.org/10.1901/jaba.2000.33-41
  • Stricker, J. M., Miltenberger, R. G., Anderson, C. F., Tulloch, H. E., & Deaver, C. M. (2002). A functional analysis of finger sucking in children. Behavior Modification. https://doi.org/10.1177/0145445502026003008
  • Pădure, H., Negru, A. R., & Stanciu, D. (2012). The class II/1 anomaly of hereditary etiology vs. thumb-sucking etiology. Journal of Medicine and Life.