5 біологічних змін в організмі, спричинені недосипанням
На жаль, нестача сну дуже швидко відбивається на самопочутті людини та її працездатності, тому недосипання доволі серйозна проблема, яка особливо загострилася останнім часом.
Звісно, ми всі іноді недоотримуємо достатню кількість нічного відпочинку через стресові ситуації або інші негативні зовнішні фактори. Однак якщо це відбувається рідко, одноразове недосипання становить значно меншу загрозу, ніж хронічне безсоння.
Якщо впродовж трьох чи більше місяців ви страждаєте на розлади сну, варто бити на сполох. Обов’язково зверніться до спеціаліста, якщо нестача сну негативно впливає на якість вашого життя.
Передусім, треба встановити джерело проблеми.
Іноді хронічний біль, депресія, синдром нічного апное та зміни біоритмів призводять до безсоння, яке вилікувати можна тільки за допомогою кваліфікованого терапевта.
У такі миті ви впродовж кількох годин крутитесь у ліжку, безуспішно намагаючись заснути. Якщо та сама ситуація повторюється протягом кількох днів підряд, варто звернутися до лікаря.
Звісно, безсоння – це не смертельна хвороба. Проте хронічне недосипання суттєво знижує якість життя, а ще не варто забувати, що часто причиною безсоння стають важкі, часом навіть невиліковні, захворювання.
Вас може здивувати цей факт, проте хронічне недосипання часто призводить до інших розладів. У цій статті ми детальніше про це поговоримо.
Біологічні зміни в організмі, спричинені недосипанням
Мабуть, ви вже знаєте, що для відновлення сил та підтримання гарного самопочуття людині потрібно спати не менше ніж 8 годин.
Проте ми не радимо вам так категорично покладатися на суху статистику. Наприклад, 8 годин сну у 60 років кардинально відрізняються від тих самих 8 годин в іншому віці. До того ж, усі людині різні, тому й потреби відпочинку в кожного різні.
- Згідно з дослідженнями, проведеними Національною фундацією сну, люди у віці від 26 до 64 років повинні спати не менше ніж 7-9 годин. Після 64 років люди зазвичай не потребують настільки тривалого відпочинку.
- Діти мають спати від 9 до 11 годин щоночі. Саме стільки часу потрібно для активації гормонів росту.
Попри те, що у кожної людини свої потреби, варто запам’ятати, що існує обов’язковий мінімум, необхідний для відновлення сил, і він складає 6 годин.
Пам’ятайте, що хронічне недосипання не дає організму можливості відновитися. У результаті мозкова активність знижується, а лімфатична система перестає виводити з організму токсини.
Розгляньмо детальніше біологічні зміни, які відбуваються в організмі в результаті регулярного недосипання.
1. Недосипання змінює кишкову флору
Цей факт може здатися вам дивним на перший погляд, проте вчені з університету Упсала (Швеція) дійшли саме такого висновку.
Вони провели дослідження, яке довело, що регулярне недосипання зменшує кількість видів кишкових бактерій у кишківнику.
Зверніть увагу, що зниження кількості кишкових бактерій негативно впливає на обмін речовин. До того ж, змінена кишкова флора погіршує здатність інших внутрішніх органів виконувати їхні функції, зокрема:
- збільшує інсулінорезистентність організму;
- призводить до набору зайвих кілограмів;
- послаблює імунну систему;
- погіршує здатність організму засвоювати поживні речовини з їжі.
2. Безсоння може призвести до розвитку діабету
Обов’язково зверніть увагу на те, що хронічне недосипання знижує здатність організму засвоювати глюкозу, у результаті чого може розвинутися діабет.
- Зазвичай ця проблема вражає людей похилого віку
- Проте зайва вага та недостатній сон (< 6 годин на добу) також можуть спричинити діабет, що було неодноразово доведено у ході численних медичних досліджень.
3. Недосипання погіршує роботу серця
Якщо ви щодня спите на 3 години менше ніж потрібно, то тим самим наражаєте своє серце на небезпеку. Уявіть собі таку ситуацію: упродовж трьох місяців ви спите не більше ніж 4-5 годин на добу.
Ви можете думати, що цього часу вистачає для відновлення сил, проте ваш організм вважатиме інакше.
- Хронічне недосипання сприяє підвищенню кров’яного тиску.
- Безсоння сповільнює обмін речовин та призводить до розвитку інсулінорезистентності.
- Недосипання часто стає причиною появи запальних процесів в організмі. У результаті серцеві м’язи втрачають еластичність та стають більш вразливими до стресових ситуацій.
Вчені дійшли висновку, що регулярне недосипання суттєво знижує можливість серця виконувати свої функції, як належить.
4. Безсоння негативно впливає на пам’ять
Якщо вам хоча би раз доводилось спати менше, аніж зазвичай, ви, мабуть, знаєте, який згубний вплив має нестача сну на організм людини. Зокрема, недосипання знижує концентрацію, реакцію та увагу.
Хронічне недосипання призводить до суттєвого погіршення пам’яті, і у цьому немає нічого дивного, адже будь-яке хронічне захворювання погіршує якість життя людини.
Згідно з проведеними дослідженнями, безсоння ускладнює такі звичні заняття, як підтримання розмови, запам’ятовування нової інформації та вирішення простих завдань.
5. Хвилювання – безсоння, безсоння – хвилювання
Ох це порочне, зачароване коло! Звісно, стрес та сильні переживання мають сильний вплив на якість сну, а якщо ви постійно перебуваєте у стані стресу, ситуація лише погіршується.
Не варто забувати, що тіло та мозок перебувають у тісному взаємозв’язку. Саме тому регулярне недосипання призводить до порушення внутрішньої рівноваги, що викликає ще більший стрес.
Ніколи не соромтеся звернутися по допомогу в такому випадку. Якщо у вас є розлади сну, обов’язково треба проконсультуватися із кваліфікованим спеціалістом.
Зрештою, “часом вирішити всі проблеми світу можна за допомогою хорошого сну”.
- Marquez-Romero, J. M., & Chiquete, E. (2013). Frecuencia de insomnio y sus consecuencias diurnas en pacientes mexicanos: Subanálisis del estudio EQUINOX. Revista Mexicana de Neurociencia, 14(6), 314-320.
- Medina-Chávez, J. H., Fuentes-Alexandro, S. A., Gil-Palafox, I. B., Adame-Galván, L., Solís-Lam, F., Sánchez-Herrera, L. Y., & Sánchez-Narváez, F. (2014). Guía de práctica clínica. Diagnóstico y tratamiento del insomnio en el adulto mayor. Revista Médica del Instituto Mexicano del Seguro Social, 52(1).
- Sánchez, M. R., Martínez, L. A. D., & Suárez, É. O. (2008). Definición, prevalencia y factores de riesgos de insomnio en la población general. Revista de la Facultad de Medicina, 56(3), 222-234.
- Soto, M. (2009). El sueño, transtornos y consecuencias. Acta Médica Peruana, 26(1), 4-5.