Чоловік рятує життя мільйонів дітей своєю кров’ю

Червень 8, 2016
Усі пожертви важливі, і завдяки ним він зміг врятувати онука, попри те, що його власна донька була носієм вірусу. 

Це одна з тих сповнених надії, позитивних історій, якою ми б хотіли з вами поділитися. Її герой Джеймс Гаррісон, 78-річний чоловік з Австралії, більш відомий як “людина із золотою рукою”.

Він живе звичайним життям у себе вдома, насолоджується спокоєм похилого віку, тішиться своєю донькою, а особливо внуками. Дехто може й не називати його героєм, однак завдяки особливому складу крові цього чоловіка, вдалося врятувати життя двом мільйонам людей. 

Дізнайтеся більше про цю дивовижну історію разом із нами.

Дивні збіги життя…

james-harrison

Коли Джеймсу Гаррісону було лише 14, трапилося те, що поставило підлітка на порозі життя і смерті. Після нещасного випадку лікарям довелося видалити хлопцю легеню.

Він провів кілька тижнів у палаті інтенсивної терапії, де Джеймсу зробили дуже багато переливань крові. Потім мама розповіла сину, що його життя потребувало 13 літрів крові.  

Юного хлопця дуже вразило, що група людей, які навіть його не знали, добровільно пожертвували свою кров на порятунок чийогось життя. Тоді Джеймс вирішив, що, як тільки йому виповниться 18, він першим ділом піде здавати кров.

Хлопець дотримав слова. Однак він менш за все сподівався, що через день після здачі крові йому подзвонять із лікарні та попросять негайно прийти знову…

Кров Джеймса Гаррісона – джерело надії мільйонів дітей

James-Harrison-donor-krovi

У середині 1960-х в Австралії показник дитячої смертності та викиднів був дуже високим. Національне товариство Червоного Хреста досить часто згадує про цю ситуацію, адже вона була жахливою.

Багато жінок не могли виносити плід або втрачали дитину, але ніхто не знав конкретної причини. В інших випадках діти народжувалися із серйозними деформаціями, які призводили до летальних випадків вже через кілька днів. У чому була причина?

Такі наслідки призводили до резус-конфлікту. Якщо ви не чули про нього раніше, то знайте, що це дуже руйнівна хвороба, під час якої імунна система матері розпізнає клітини ненародженого плоду як ворожі й атакує їх, щоб захистити організм. Звідси й виникають викидні та деформації.

Суть у тому, що в крові вагітної жінки може міститися загрозливий негативний резус-фактор (Rh-). Ситуація ускладнюється ще й тим, що батько може передати дитині позитивний резус-фактор (Rh+).

Резус-конфлікт – випадок летальний для дитини і дуже негативно вливає на психічний стан матері, адже вона вважає, що це її власні антитіла атакували плід. Утім, завдяки Джеймсу Гаррісону, усе кардинально змінилося.

Після того, як хлопець уперше здав кров, лікарі зрозуміли, що він і справді особливий.

  • У його крові міститься тип антитіл, який здатен перебороти це імунне захворювання.
  • Завдяки крові чоловіка лікарі змогли синтезувати вакцину “Anti-D”, яка запобігає розвитку антитіл в організмі жінки-носія негативного резус-фактора під час вагітності.
  • Понад 17% австралійських жінок є носіями цього фактору, тому допомога Джеймса Гаррісона є до сьогодні дуже важливою. 

Подарунок у крові Джеймса Гаррісона

nohy-dytyny (1)

Згідно зі статистикою Червоного Хреста, кров Джеймса врятувала мільйони дітей. Два мільйони новонароджених з’явилися на світ без жодних ускладнень і далі живуть нормальним життям.

Диво полягає в тому, що хоча Джеймс і радий був допомогти всім цим дітям, він не може заперечити, що найбільше щастя отримав від особливого випадку донорства, коли зміг урятувати життя свого внука. 

За дивним збігом обставин, його власна донька була носієм негативного резус-фактора, тому в онука буде багато причини сказати “дякую” своєму дідусеві.

Тепер ви можете поцікавитися, чому в організмі Джеймса Гаррісона є ці антитіла. Це доля? Чи, може, генетика?

Згідно з думкою експертів, причиною є той випадок, що стався, коли хлопцю було 14. Отримане лікування та численні переливання крові різних донорів неочікувано призвело до розвитку цього антитіла.

Утім лікарі все ще вагаються. А ми дякуємо Джеймсу за те, що він не перестає рятувати життя, хоча і скаржиться на страх голок. Кожного разу, коли здає кров, чоловік відводить погляд, щоб не бачити цього видовища.

Ви запитаєте: “Що станеться, коли Джеймса більше не буде з нами?”

Лікарі стверджують, що повинно існувати більше людей із таким антитілом. Просто потрібно, щоб прийшов інший донор зі схожими характеристиками. Ще один анонімний герой із “золотою рукою”, який не знає, що в його венах тече джерело життя.

Дивовижно, правда ж?

Вас також можуть зацікавити