Синдром піклувальника: як дбати про того, хто дбає
3 хвилин
Якщо піклування про інших дуже важливо для вас, ви маєте також знати, як піклуватися про себе.
Можливо, у якийсь момент у вашому житті ви мали, про кого піклуватися: літній батько, хворий брат або дитина-інвалід, яка потребує щоденної уваги. Синдром піклувальника є дуже поширеним і може вплинути на будь-якого, хто несе відповідальність за потреби, здоров’я і добробут іншої людини.
Однак поступово догляд за іншою людиною викликає як фізичне, так і емоційне перевантаження, яке ви не можете ігнорувати. Це може статися дуже повільно, але якщо ваша щоденна енергія спрямована на іншу людину, ви зрештою нехтуєте собою. Ви повністю перебираєте на себе роль піклувальника і забуваєте про те, як “бути самим собою”.
Де ж золота середина? Як справлятися з подібними ситуаціями, що настільки поширені в сучасному суспільстві? Предмет огляду в сьогоднішньої статті – синдром піклувальника.
Синдром піклувальника зазвичай вражає жінок
Читайте також: Самотність і безсоння: несподіваний зв’язок
Але коли жінки беруть на себе роль піклувальника, треба пам’ятати про кілька важливих чинників:
- Близько 60% людей, які мають на утриманні члена родини, доводиться відкласти свою кар’єру на деякий час.
- Бути піклувальником означає дбати про людину 24 години на добу.
- Ці завдання виконують з любов’ю і відданістю, тож зазвичай виникає відчуття тривоги та занепокоєння щодо того, що людина, яка залежить від вас, можливо, знаходиться в небезпеці. Справа в тому, що вам потрібні перерви, а інші члени родини мають допомогти вам.
- Більшість людей, які беруть на себе роль піклувальника, не готові до неї. Це означає, що ви будете відчувати фізичне перевантаження, не знаючи, як правильно поводитися з людиною, за якою доглядаєте, або робити помилки, що стосуються її раціону харчування, гігієни, ліків тощо.
- Піклувальникам, як правило, від 50 до 60 років. Це люди, які вже мають свої власні медичні розлади або фізичні обмеження.
- Часто у піклувальника є інші члени родини або утриманці, в тому числі онуки, діти…
- Піклувальникам не вистачає часу на себе, щоб присвятити його розвагам або хобі. Їхнє життя наповнене фізичним і емоційним тиском, який може створити порочне коло й заподіяти серйозної шкоди.
Синдром піклувальника та його ознаки
Дізнатись більше: Поширені попереджувальні ознаки депресії
Тепер попереджувальні знаки:
- фізичне і психічне виснаження
- проблеми зі сном
- часті перепади настрою
- зміни у вазі
- залежність від знеболювальних засобів
- соціальна ізоляція
- когнітивні труднощі, такі як втрата пам’яті або зменшення тривалості концентрації уваги
Поради, щоб запобігти “синдрому піклувальника”
- Щодня приділяйте кілька годин собі.
- Вчіться делегувати обов’язки – це дуже важливо. Догляд не має лежати винятково на плечах однієї людини, тому домовтеся з членами родини або соціальною службою. Це не означає, що вам ніхто не повинен заважати. Навпаки. Чим більше допомоги ви маєте, тим більше ви будете в змозі допомогти. Пам’ятайте, що коли вам добре, ви можете запропонувати все можливе, але якщо ви пригнічені або виснажені, ви не зможете докласти найкращих зусиль.
- Дізнайтеся більше про стан або проблеми вашого пацієнта. Довіртеся професіоналам, які можуть вас проконсультувати й допомогти правильно виконувати обов’язки.
- Завжди зберігайте соціальну активність і проводьте час з друзями за кожної нагоди. Подбайте про свої власні емоції та щастя.
- Знайдіть час, щоб тренуватися, тому що це надзвичайно важливо. Прогулюйтесь кожного дня, йдіть додому і робіть розтяжку, і особливо зосередьтеся на м’язах спини.
- Не соромтеся звернутися за професійною допомогою, якщо ви перевантажені. Не слід бути лікарем тільки для людини, за якою ви доглядаєте. Ваше здоров’я також має значення, якщо воно підведе, це вплине на все. Зверніться за допомогою, коли ви перевантажені. Це дійсно важливо.
- Dueñas, E., Martínez, M. A., Morales, B., Muñoz, C., Viáfara, A. S., & Herrera, J. A. (2014). Síndrome del cuidador de adultos mayores discapacitados y sus implicaciones psicosociales.
- Pérez Trullen, J. M., Abanto Alda, J., & Labarta Mancho, J. (1996). El síndrome del cuidador en los procesos de deterioro cognoscitivo (demencia). Atención Primaria, 18(4), 194-202.
- Ramírez, B. S. B., & Aguilar, S. A. (2009). Desgaste físico y emocional del cuidador primario en cáncer. México: Universidad Autónoma de Tamaulipas.
- López Gil, Mª Jesús, Orueta Sánchez, Ramón, Gómez-Caro, Samuel, Sánchez Oropesa, Arancha, Carmona de la Morena, Javier, & Alonso Moreno, Francisco Javier. (2009). The caregiver burden and its repercussions on quality of life and health. Revista Clínica de Medicina de Familia, 2(7), 332-339. Recuperado en 11 de febrero de 2021, de http://scielo.isciii.es/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1699-695X2009000200004&lng=es&tlng=en.
- Clínica Mayo. Caregiver stress: Tips for taking care of yourself. (2020). Recuperado el 11 de febrero de 2021. https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/stress-management/in-depth/caregiver-stress/art-20044784
Interesting Articles
